Перейти до вмісту

Айкідо

Айкідо — японське бойове мистецтво, яке розробив Моріхей Уесіба в першій половині XX століття. Замість того щоб зустрічати атаку силою, ви сходите з її лінії й використовуєте рух самого нападника, щоб привести його до кидка чи больового на суглоб. Тренуються в парах, і в більшості стилів змагань немає.

  • Уміння безпечно падати й перекидатися — навичка, що знадобиться й поза татамі.
  • Рівновага, координація, гнучкість, відчуття моменту й дистанції.
  • Кидки й больові на суглоби, які дозволяють контролювати партнера, а не бити його.
  • Спокій і зосередженість: залишатися розслабленим і зібраним, коли на вас нападають.
  • Практика на все життя — багато хто тренується й у поважному віці.
  • Біла тренувальна форма (кейкогі) і пояс. На перші заняття підійде зручний спортивний одяг з довгими рукавами й довгими штанами.
  • У багатьох школах досвідчені учні також вдягають хакаму — широкі штани зі складками; коли її починають носити, залежить від школи.
  • Тренуються босоніж на татамі; візьміть шльопанці, щоб ходити поза ним.
  • Дерев’яна зброя — боккен (меч), дзьо (жердина) і танто (ніж) — використовується на багатьох заняттях, і доджо часто дають її на перший час.

Як проходить тренування

Section titled “Як проходить тренування”
  • 60–90 хвилин, з поклоном на початку й наприкінці; етикет — частина мистецтва.
  • Розминка, розтяжка й відпрацювання перекидів і падінь (укемі).
  • Викладач показує техніку, а ви відпрацьовуєте її в парах, по черзі виконуючи роль нападника (уке) і того, хто виконує техніку (наге або торі — залежно від школи).
  • Швидкість і сила зростають із досвідом. Коли больового досить, ви стукаєте по татамі чи по партнеру, і партнер одразу відпускає.
  • Деякі заняття включають роботу зі зброєю, а на вищих рівнях у деяких стилях відпрацьовують захист від кількох нападників.
  • Ступені (кю) ведуть до чорного пояса (дан). На першому занятті ви навчитеся кланятися, перекидатися й рухатися з партнером.

Кому підходить найкраще

Section titled “Кому підходить найкраще”
  • Тим, хто хоче бойового мистецтва без спарингів і ударів у голову.
  • Тим, для кого техніка, етикет і спокійна атмосфера важать не менше, ніж фізична форма.
  • Дорослим будь-якого віку, зокрема тим, хто починає пізно, і дітям у їхніх власних групах.
  • Усім, хто хоче навчитися безпечно падати.
  • Гірше підійде тим, хто хоче змагатися чи швидко здобути бойові навички, — подивіться на дзюдо чи крав-магу. Больові на суглоби, падіння й робота на колінах навантажують зап’ястя, плечі, шию й коліна: за травми чи проблем зі спиною порадьтеся з лікарем і скажіть викладачеві.