Бразильське джиу-джитсу
Бразильське джиу-джитсу (BJJ) — єдиноборство, побудоване на боротьбі в партері: ви контролюєте партнера за допомогою позицій і завершуєте сутичку больовим або задушливим прийомом, змушуючи його здатися, — без жодних ударів. Воно склалося в Бразилії у XX столітті на основі дзюдо та японського джиу-джитсу; серед найвідоміших його викладачів — родина Грейсі. Тренуються в парах — у куртці, яку називають гі, або без неї (ноу-гі).
Для чого
Section titled “Для чого”- Техніка й важелі замість сили: людина меншої статури може навчитися контролювати більшу.
- Сила, витривалість і гнучкість усього тіла, особливо кора й хвату.
- Розв’язання задач під тиском — багато хто називає BJJ шахами на татамі.
- Реалістичний самозахист: можна тренуватися в повну силу, бо прийом припиняють тієї ж миті, як партнер постукає.
- Впевненість і дружна команда: тиждень за тижнем ви тренуєтеся з тими самими людьми.
Спорядження
Section titled “Спорядження”- Гі: цупка куртка, штани й пояс. У багатьох академіях гі дають на перше заняття. Для ноу-гі — рашгард (облягаюча спортивна футболка) і шорти без кишень і блискавок.
- Капа; захист для вух — за бажанням, він береже вуха від травм.
- Шльопанці або сланці, щоб ходити поза татамі, — у взутті на нього ніколи не заходять.
- Гігієна важлива: чисте гі на кожне тренування, коротко підстрижені нігті й жодних тренувань зі шкірною інфекцією.
- Мати є в академії.
Як проходить тренування
Section titled “Як проходить тренування”- 60–90 хвилин. Розминка з рухових вправ — «креветка», міст, самостраховка, — далі техніка дня, яку показує тренер.
- Її відпрацьовують у парах по черзі, а потім — у позиційному спарингу із заданої позиції, наприклад із гарду чи маунту.
- Ролінг — вільний спаринг раундами приблизно по п’ять-шість хвилин. Коли прийом стає болючим або задушливий затягується, ви стукаєте по партнеру чи по татамі — і він одразу відпускає.
- Основа — позиції (гард, маунт, бічне утримання, спина), а також виходи, свіпи й больові та задушливі прийоми.
- Новачки зазвичай спарингують легко або лише із заданих позицій, доки не навчаться вчасно здаватися й безпечно рухатися.
- Пояси в дорослих: білий, синій, фіолетовий, коричневий і чорний, а між ними — смужки на поясі; у дітей власні кольорові пояси. Про підвищення вирішує тренер, і на кожен пояс зазвичай ідуть роки.
Кому підходить найкраще
Section titled “Кому підходить найкраще”- Дорослим будь-якого зросту й статури: техніка важить більше за силу.
- Тим, хто хоче єдиноборства без ударів руками й ногами.
- Дітям і підліткам: дитячі групи вчать контролю й упевненості без ударів.
- Усім, кого цікавить самозахист або ММА, де без боротьби в партері не обійтися. Про версію без гі читайте в статті Грепплінг.
- Гірше підійде за проблем із шиєю, спиною, колінами чи плечима, бо больові й задушливі прийоми навантажують суглоби й шию, — порадьтеся з лікарем, скажіть тренерові й здавайтеся завчасно.