Дзюдо
Дзюдо — японське бойове мистецтво й олімпійський вид спорту, у якому ви кидаєте суперника на татамі й контролюєте його в партері утриманнями, а старші учні — ще й задушливими та больовими на руку. Його створив Дзіґоро Кано наприкінці XIX століття; назва означає м'який шлях: сила й рівновага партнера обертаються проти нього самого. Тренуються босоніж на татамі, у цупкій бавовняній куртці й штанах — дзюдогі.
Для чого
Section titled “Для чого”- Рівновага, координація й відчуття моменту: кидок виходить, коли ви виводите партнера з рівноваги, а не лише завдяки силі.
- Сила й витривалість усього тіла, особливо хвату, ніг і спини.
- Уміння безпечно падати — навичка, корисна все життя.
- Дисципліна й повага, чітка система поясів.
- Основи самозахисту й упевненість у собі.
Спорядження
Section titled “Спорядження”- Дзюдогі: цупка куртка, штани й пояс. Стандарт — біле; на змаганнях використовують також синє. Багато клубів дають його на перший час або дозволяють новачкам починати в спортивному одязі без блискавок і ґудзиків.
- Тренуються босоніж; візьміть шльопанці, щоб ходити поза татамі.
- Коротко підстрижені нігті, жодних прикрас, довге волосся зібране.
- Мати-татамі є в клубі.
Як проходить тренування
Section titled “Як проходить тренування”- 60–90 хвилин. Тренування починається й закінчується поклоном, і багато термінів звучать японською.
- Розминка, потім самостраховка (укемі): безпечні падіння назад, на бік і вперед. Новачки приділяють їй багато часу.
- Кидки (наге-ваза): багаторазові входи в кидок без його завершення (учі-комі), потім кидки партнера.
- Боротьба в партері (не-ваза): утримання, перевороти й виходи; задушливі й больові на руку — лише для старших учнів.
- Вільна практика (рандорі) у стійці й у партері, у темпі, що підходить обом партнерам.
- Пояси — від білого через кольорові ступені (кю) до чорного (дан); кольори залежать від країни. Новий пояс отримують на атестації.
Кому підходить найкраще
Section titled “Кому підходить найкраще”- Дітям: дзюдо — класичний перший вид спорту, а вміння падати дуже цінне. Багато клубів беруть дітей змалку.
- Дорослим, які хочуть спорту з чітким технічним шляхом і сильною спільнотою.
- Людям будь-якої статури: важить техніка, а на змаганнях ви зустрічаєтеся із суперниками своєї ваги.
- Усім, кого цікавить самозахист без ударів, — дивіться також Самбо і Бразильське джиу-джитсу.
- Гірше підійде за проблем зі спиною, шиєю, плечима чи колінами, бо кидки й падіння є на кожному тренуванні, — порадьтеся з лікарем і скажіть тренерові.